?

Log in

No account? Create an account
ОСЬ - ОТО ПЕРСТ: БОЖИЙ ДЕЙКТИЧНИЙ-ВКАЗІВНИЙ ПЕРСТ!
ОСЬ - ОТО ПЕРСТ: БОЖИЙ ДЕЙКТИЧНИЙ-ВКАЗІВНИЙ ПЕРСТ!

Маймо органічне часочергувальне речення: Подалися спершу наліво — відтак мерщій направо, а відтак навпростець ув россопрірву! 

Ритму й вчасного чергування дій та вчинків та авантюр — забракло вже отепер у мові суржикозомбенят (бо: чому вони не розуміють вирішальність дейктично-доказового-показового мовоума та його часоякоря «отепер», уточнювальної простороточки «отут»...ітд...?). Суржик та російська геть знеумили українців щодо дейктичного мовлення та міркування (щодо вказівної органіки мови), а тим паче щодо часодейктичного усвідомлення мовних актів та влучних вчинків та наявних явищ.

ПЕРСТ БОЖИЙ І ПЕРСТ ЛЮДИНИ: ОТАК, ОТИМ ДОТИКОМ -  ПОСТАЛА МОВА! ОСЬ - ОТО ЛЮДИНА: ECCE HOMO!
ПЕРСТ БОЖИЙ І ПЕРСТ ЛЮДИНИ: ОТАК, ОТИМ ДОТИКОМ - ПОСТАЛА МОВА! ОСЬ - ОТО ЛЮДИНА: ECCE HOMO!

У нього (пана) така встанова, що попереду відроби́ панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак – собі (Франко). + Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.

Веселка: kалєндар української соціял-демократичної партиї на ...: 1907 - Ukrainian wit and humor

Зимно і снїг тривають аж до лютого, відтак пару днїв буде теплїще, але потім знов дуже зимно аж до 4. марта. 


ВІРА - НАДІЯ - ЛЮБОВ
ВІРА - НАДІЯ - ЛЮБОВ

Лайбніц: ярмо віри, відрада надії, рай любови — райдуга гармоній, ряснота раціональности.

Як нам збагнути та зрозуміти мововідвагу та мовомайдан та мововійну!

НАДІЯ ПАНДОРИ: ЗНЕВІРА - ВІДЧАЙ - БЕЗНАДІЯ
НАДІЯ ПАНДОРИ: ЗНЕВІРА - ВІДЧАЙ - БЕЗНАДІЯ


УКРАЇНСЬКИМ КЛИЧНИМ ВІДМІНКОМ: СЛУГ-О-О-ООО, ВИХОДЬ!
УКРАЇНСЬКИМ КЛИЧНИМ ВІДМІНКОМ: СЛУГ-О-О-ООО, ВИХОДЬ!

Нова стратегія Путьїна з Зеленським, каже Ілларіонов (мін. 19.00). Але основа — все одно російська мова + православїє.

Слуги суржикограматики — заслужили свого СЛУГУ! Релікти «русскава істарїческава мїра» та «москваума» та «каснаїзьіка»!

СЛУЗІ: КАТЮЗІ ПО ЗАСЛУЗІ: СТО ГІБРИДОКАРБОВАНЦІВ!
СЛУЗІ: КАТЮЗІ ПО ЗАСЛУЗІ: СТО ГІБРИДОКАРБОВАНЦІВ!

«Слуґа», виходь! — як пародія «їво-([ɪ̯ɪˈvo]) антїґрамматїческава русскава їзьіка» —  звучало б доречно!

Справа прадавня!

А НІЧ - НОЧІ! ОТАК РЕЧУТЬ ОЧІ ДІТОЧІ! ДОБА - НЕБАГАТОСЛІВНА!
А НІЧ - НОЧІ! ОТАК РЕЧУТЬ ОЧІ ДІТОЧІ! ДОБА - НЕБАГАТОСЛІВНА!

День дневи — не рівня:
Рече мудрість півня!
Дитя — сонцеслівне:
Рече сонце півдня!

«Ніч є також сонцем.» Night is also a sun. (Nietzsche: Zarathustra.) — цитує Bataille

Нічний Заратустра: «...опівнічне смертне щастя співає: глибокий світ, він глибший, аніж здається дневи [та опівдневи]...Мій світ саме дійшов [до] досконалости, північ – це теж полудень.»

Хто зрозуміє забобони мови — отой спасеться! Фатум мовозабобону — суцільна байка! Забагакані заклинаннями — замкнуті й застряглі в забобонах.

Естетична дегустація мовогенів.

ОД ЇЗЬІКОКРИКУ - ДО МОВОСЛОВА ТА МОВОВИМОВИ!
ОД ЇЗЬІКОКРИКУ - ДО МОВОСЛОВА ТА МОВОВИМОВИ!

Word: молва́, Мелодія мовлення та хваління! Немелодійність мовомовчання!

Near etymology: диал. мо́лва "голос", арханг. (Подв.), мо́лвить, мо́лвлю, др.-русск. мълеа "fаmа", мълвити, ст.-слав. млъва ταραχή (Клоц., Супр.), млъвити θορυβεῖν, болг. мълва́ "молва", мълвя́ "говорю, спорю" (Младенов 310), словен. mólviti "роптать, ворчать", чеш. mluvа "речь", mluviti, слвц. mluvit᾽, польск. mowa "речь", mówić, в.-луж. moɫwić [сюда же укр. мо́ва "язык", роз-мовля́ти "разговаривать"].

Further etymology: Родственно др.-инд. brávīti "говорит", авест. mraoiti — то же, mrūitē, инф. "говорить, читать"; см. И. Шмидт, Vok. 2, 26; Бартоломэ 1192 и сл.; Бернекер, IF 8, 286 и сл.; Перссон 37; Уленбек, Aind. Wb. 193 (с оговорками — РВВ 30, 271). Ср. мол.

Trubachev's comments: [Семереньи ("Emérita", 22, 1954, стр. 159 и сл.) ставит вопрос о родстве с лат. prō-mulgāre "объявлять во всеуслышание" < *molgā "говорение, разговор"; сюда же гомер. νυκτός ἀμολγῷ "в безмолвие ночи" < *mel-g-, расширение *mel-, ср. далее авест. mar-, греч. μέλος, слав. *mъlv- из *melw-, греч. μέλπω "хвалю" (гомер.) и *meldh- в нем. melden "заявлять", хетт. meld- "давать обет, читать". — Т.]

Індоевропейськість та пам'ять концепту й форми «мовити» — найглибинніші! Відповідальність мовоукраїнців перед індоевропейським мовогеномом — звідсіля також походить й отут же укорінюється: в українській мові та українському мовленні!

Word: пуга́ть, Near etymology: -а́ю, народн. пужа́ть — то же, испу́г, блр. пужа́ць.

Further etymology: Обычно рассматривается как новообразование от пужа́ть, которое производят от пуди́ть (см.); см. Брандт, РФВ 24, 143; Соболевский, РФВ 62, 234; Преобр. II, 148 и сл., причем Соболевский предполагает фонетическое преобразование *pǫdnǫti > *pǫgnǫti и далее — пуга́ть. По мнению Ильинского (ИОРЯС 24, 1, 135), пуга́ть первонач. значило "кричать, как филин" и было звукоподражательного происхождения, ср. укр. пу́гу! — крик филина [Ось як каснаросіяни розуміють українську — на рівні кацапоптиць]. Сомнительно. Другие сравнивают с лит. bū́gti, bū́gstu "пугаться", baugìnti "пугать",  baugùs "боязливый" и объясняют п- влиянием слова пуди́ть (Остен-Сакен (IF 22, 314; RS 2, 249), Махек (Rесh. 13) (отличаясь в деталях)). Следует отвергнуть предположение о родстве с др.-инд. рūjā́ "почитание", рūjáуаti "проявляет благоговение" (Петерссон и Агрель (BSlL 46 и сл.), Леви (РВВ 32, 143). Ср. сл.

Касна-Фасмер не зкорелював би етимон, вмотивовано і фонетично і семантично, з українськими словами та смислами — та з оцим латинизмом, що уможливлено лиш мовою, яка зберегла первісні форми та семантизми:

pudendum: "external genitals," late 14c. (pudenda), from Latin pudendum (plural pudenda), literally "thing to be ashamed of," neuter gerundive of pudere "make ashamed; be ashamed," from PIE root *(s)peud- "to punish, repulse." Translated into Old English as scamlim ("shame-limb"); in Middle English also Englished as pudende (early 15c.). Related: Pudendal.

Евфонічніше: порно-россо-опуда — відпуджує, відлякує од справжнього звідання первісної мови! Сиріч: воно кацапо-impudent-тне. Mē pudet /мене пудить/ ― I am ashamed (literally, “It causes me shame”) — що недоріки аж отакі страхопуди. ОПУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. Злякатися. Коні так опудились (Словник Грінченка).

КОЛОБКОМІРКУВАННЯ: ЙОГО КАСНА-ЛЇСА З'ЇЛА!
КОЛОБКОМІРКУВАННЯ: ЙОГО КАСНА-ЛЇСА З'ЇЛА!

За всіма замірами й намірами, задумами й цілями, загадками й гадками: «for all intents and purposes» (omnes intenciones et proposita)... Як міркувати мовою про мову, як зміркувати замір мови та її намір, якими мовомірками? Міркуймо чіткими замірами та намірами. Чому російська знемоволює не мову, а лиш українців? Мовоміра — завжди мовомогутня, лиш міра українців — знемовлена, россозредукована: скверна каснасофтверна: нерозумний москвоум. Мовомагія — та її звукозвучання, її мовомогутня заклинальна сила (оце не для тих — хто живе в россорозладі та каснасиндромі!).  

Міркування про українського мовоколобка — не «суржико-бєжєнца», а  мововтікача: які його мовозаміри й мовонаміри?

Profile

harnack
harnack

Latest Month

November 2019
S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by yoksel