harnack (harnack) wrote,
harnack
harnack

Вкраїнорада та вкраїнорадуга слів: аристократична раціональність та ритуал гармоній

Ото моворяснота ряснот: рясність, ряснолистий, рясноцвітний, рясноплідний, рам'я, рада, радість, оруда, орудар, орудувати, споруда, ряд, обряд, уряд, порядок, порядний, порядність-непорядність, рядити-виряджати-споряджати-спорудити, рата, ратифікація, радуга-райдуга, рай, рамено, рамена, ремінь, ярмо, рима, аристократія, артикуляція, артикль, субординація, гармонія, аритметика, артист, орнамент, арматура... а далі? Ото гармонійне мистецтво, антиінерція, розуміння індоєвропейськости української - космосоносної-космотичної, бо ото антихаотичної мови. Космос мови - породжує космос ума та космос духа та космос особистости.

art (n.) early 13c., "skill as a result of learning or practice," from Old French art (10c.), from Latin artem (nominative ars) "work of art; practical skill; a business, craft," from PIE *ar(ə)-ti- (source also of Sanskrit rtih "manner, mode;" Greek artizein "to prepare"), suffixed form of root *ar- "to fit together." Etymologically akin to Latin arma "weapons."

*ar- also arə-,Proto-Indo-European root meaning "to fit together."  = Припасовувати, зчленовувати, узгоджувати, артикулювати, згармонізовувати ременем та ярмом вкраїнорозуму та порадами вкраїнораціональности - одвічний та довічний мовокосмос та моворада та мовоуряд.

Ото нам не безпорадна ("беспомощная, жалкая, беззащитная") російська: нема на отеє жодної ради, крім вкраїноради! Як їй зарадити, щоби самих себе не зрадити, не знеспорудити?

It forms all or part of: adorn; alarm; aristarchy; aristo-; aristocracy; arm (n.1) "upper limb of the body;" arm (n.2) "weapon;" armada; armadillo; armament; armature; armilla; armistice; armoire; armor; armory; army; art (n.) "skill as a result of learning or practice;" arthralgia; arthritis; arthro-; arthropod; arthroscopy; article; articulate; artifact; artifice; artisan; artist; coordination; disarm; gendarme; harmony; inert; inertia; inordinate; ordain; order; ordinal; ordinance; ordinary; ordinate; ordnance; ornament; ornate; primordial; subordinate; suborn.

It is the hypothetical source of Sanskrit irmah "arm," rtih "manner, mode;" Armenian arnam "make," armukn "elbow;" Greek arti "just," artios "complete, suitable," artizein "to prepare," arthron "a joint;" Latin ars (stem art-) "art, skill, craft," armus "shoulder," artus "joint," arma "weapons;" Old Prussian irmo "arm;" German art "manner, mode."

-ремень- Происходит от праслав. *rеmу (род. п. *rеmеnе), от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. ремыкъ (Пандекты Никона), ремень (Изборн. Святосл. 1073 г., полоцк. грам. 1330 г. и др.), ст.-слав. ремень (др.-греч. ἱμάς), русск. ремень, укр. ре́мінь, болг. ре́мен, реми́к, ре́мък, сербохорв. ре̏ме̑н (род. -мена), рѐмик, словенск. rémen, -ẹ́nа наряду с jérmen, -ẹ́na, чешск. řemen, словацк. remeň, польск. rzemień, в.-луж. rjemjeñ, н.-луж. ŕeḿeń. Ввиду ст.-слав. примеров и древних особенностей словообразования заимствование из герм. (ср. др.-в.-нем. riumо «ремень», ср.-в.-нем. rieme) невозможно. В противном случае ожидалось бы *rjumenь. Более удачна мысль о первонач. знач. «ремень ярма» и родстве с греч. ἀραρίσκω «соединяю», ἁρμός «член», лат. arma «доспехи, утварь, оружие», armentum «крупный рогатый скот», а также с ярмо́. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы

Кореляція варіантів та аристократії коренів: ото рима та аритметика всіх членів-складників порядку-яко-космосу (існують отут набагато глибші, вже первісно історичні та культурні кореляції індоєвропейської органіки та цивілізації, ґнозис та рацію для яких не можу подати отут, хоча варто згадати принаймні найочевиднішу основу західної цивілізації, одноетимонну кореляцію "аристократія/арете"!):

ar- becoming *rē‑.
Also arə-.
To fit together. Oldest form *h2erh1, colored to *h2arh1, with variant *h2reh1, becoming *rē‑.
Derivatives include army, harmony, inert, aristocracy, adorn, hatred, rite, arithmetic, and rhyme.
rathskeller, from Old High German rāt, counsel;

Perhaps from Proto-Italic *rēōr, from Proto-Indo-European *h₂reh₁- (to put in order”=РЯД-ПОРЯДОК-увати), in which case it would be cognate with Ancient Greek ἀριθμός (arithmós=ЧИСЛО-ПОРЯДОК, a number), Old Irish rad (to say”=МОВИТИ), Albanian radhë (queue, row), Old Church Slavonic радити (raditi=РАДИТИ, to care for), Sanskrit राध्नोति (rādhnoti= мати УСПІХ, to succeed) and Ossetian рад (rad=МИР, peace).

РАДА: Происходит от нем. Rat «совет», далее от прагерм. формы *rād (*raedanan), от которой в числе прочего произошли: др.-в.-нем. rāt, нем. Rat, др.-англ. ræd, нидерл. raad, англ. rede. Прагерм. *rād восходит к праиндоевр. *rei- «рассуждать, считать».

ratio (n.)+reason (n.)+read (v.) Old English rædan (West Saxon), redan (Anglian) "to advise, counsel, persuade; discuss, deliberate; rule, guide; arrange, equip; forebode; read, explain; learn by reading; put in order" (related to ræd, red "advice"), from Proto-Germanic *redan (source also of Old Norse raða, Old Frisian reda, Dutch raden, Old High German ratan, German raten "to advise, counsel, guess"), from PIE root *re(i)- "to reason, count" (source also of Sanskrit radh- "to succeed, accomplish," Greek arithmos "number, amount," Old Church Slavonic raditi "to take thought, attend to," Old Irish im-radim "to deliberate, consider"). Words from this root in most modern Germanic languages still mean "counsel, advise."
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 13 comments