harnack (harnack) wrote,
harnack
harnack

Забаньмо банальність "русскава їзьіка"!

Як? - Забагакаймо'го й забалакаймо'го мовою! Я виріс з отим староукраїнським: "Священник багакає в церкві" - а також із: "Колись баби баяли хворим дітям"! Що я маю з отим чинити - як теє осмислити? Чому оте не мово-бай-дуже? Якою фатальною (доленосною за мововироком) чи апофатичною мовобайкою, якою філософською інфантерією чи мовомогутнім меґафоном - отеє нам моводобагакати та моводобалакати? Етимон в слові "багакати"  - належить до найпервіснішої праіндоевропейськости мовлення, яку українська мова вспадкувала: лиш гляньмо на лексичне та семантичне поле. Й отак подолаймо насильницьку россо-афазію, неміч мовобагакати-й-мовобалакати! Наші рідні козачата та й кубанчата, незагадково - розмовляли саме під найпервіснішою слов'янською категорією: балачкою! Годі багакати та балакати забобонами та евфемізмами.

Лиш забобони (од за-бга-бга-ти бгагаканням) залишились! Але і не бануймо (Proto-Indo-European *bʰn̥h₂-é-ti,) і не будьмо байдужими: мовобаяння в пригоді стане! Отака-то наша дбайлива бана́ (Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол.ІІІ.116!)...

Як забанити банальність "русскава мїра" - збаналізованого "русскава зла" та банального "русскава убїждєнїя-бїдой-бїднатой-пабєдой"? -  Та цур і ба усім - бо отак: релевантністю та життєздатністю та життєдайністю органічної української, її одвічним та довічним мовоґрунтом та мововрожаями.

Російська також стає і релевантним (небанальним - бо здебаналізованим українською!) фоном бандитизму й контрабанди антислов'янства та деслов'янізації-деіндоевропеїзації в українську мову та український ум.

Мовофонетика та індоевропейський корінь - стають в пригоді: ось отаке вони професійно, фонологічно, та поліфонічно набгагакали:

*bhā-; Proto-Indo-European root meaning "to speak, tell, say."

It forms all or part of: abandon; affable; anthem; antiphon; aphasia; [APHASIA] aphonia; aphonic; apophasis; apophatic; ban (n.1) "proclamation or edict;" ban (v.); banal; bandit; banish; banlieue; banns (n.); bifarious; blame; blaspheme; blasphemy; boon (n.); cacophony; confess; contraband; defame; dysphemism; euphemism; euphony; fable; fabulous; fado; fairy; fame; famous; fandango; fatal; fate; fateful; fatuous; fay; gramophone; heterophemy; homophone; ineffable; infamous; infamy; infant; infantile; infantry; mauvais; megaphone; microphone; monophonic; nefandous; nefarious; phatic; -phone; phone (n.2) "elementary sound of a spoken language;" phoneme; phonetic; phonic; phonics; phono-; pheme; -phemia; Polyphemus; polyphony; preface; profess; profession; professional; professor; prophecy; prophet; prophetic; quadraphonic; symphony; telephone; xylophone.

It is the hypothetical source of/evidence for its existence is provided by: Greek pheme "speech, voice, utterance, a speaking, talk," phone "voice, sound," phanai "to speak;" Sanskrit bhanati "speaks;" Latin fari "to say," fabula "narrative, account, tale, story," fama "talk, rumor, report; reputation, public opinion; renown, reputation;" Armenian ban, bay "word, term;" Old Church Slavonic bajati "to talk, tell;" Old English boian "to boast," ben "prayer-МОЛИТВА, request;" Old Irish bann "law-ЗАКОН."

From Proto-Italic *fāōr, from Proto-Indo-European *bʰeh₂- (to speak). Cognates include fama (news; fame), fabula (story, tale, fable), Ancient Greek φημί (phēmí, speak), φάτις (phátis, rumour, news, speech), φάσις (phásis, speech, announcement), φωνή (phōnḗ, voice), Old Church Slavonic баяти (bajati, tell, narrate) and баснь (basnĭ, fable) (Russian ба́ять (bájatʹ) and ба́сня (básnja)) and Old English bannan (English ban). Compare also Sanskrit भनति (bhánati, speak).

Ближайшая этимология: ба́ять, ба́ить "говорить", укр. ба́яти "рассказывать", русск.-цслав. баю, баяти "рассказывать, заговаривать, лечить", болг. ба́я "колдую", сербохорв. ба̏jати "колдовать", словен. bájati "болтать, говорить, заклинать", чеш. bájiti "говорить, болтать", польск. bajać "болтать", в.-луж. bać -- то же, н.-луж. bajaś.

Дальнейшая этимология: Исконнородственно греч. φημί, дор. φαμί "говорю", φήμη, дор. φά̄μᾱ "голос, молва", φωνή-ФОНЕ "голос", лат. fāri "говорить", fābula "речь, рассказ", др.-исл. bón, bǿn, арм. ban "слово, речь" и т. д.; см. Бернекер 1, 39; Хюбшман 428.///// Сюда не относится лит. bóju, bóti "обращать внимание" -- переразложение лит. atbóti, dabóti "обращать внимание, заботиться", которое заимств. из польск. dbać; см. Лескин, Bildung 457; Остен-Сакен, IF 33, 206 и сл. Дальнейшее см. выше, на ба́сня.
Комментарии Трубачева: [Ср. еще сев.-фризск. bālen "говорить"; см. Хольтхаузен, PBB 48, стр. 460. -- Т.]
Слово: ба́ю,Ближайшая этимология: ба́юшки, ба́ю, отсюда (у)баю́кать. По мнению Брандта (РФВ 18, 27), это выражение связано с ба́ю "говорю". Ср., однако, бай-бай.

БА́ЯТИ, баю, баєш, недок., перех., фольк. Говорити, розповідати. Що говорять, то й виговорять. — Що бають, то й вибають (Номис, 1864, № 7810); Якби нам хата тепла та люди добрі, казали б ми казку, баяли байку до самого світу (Леся Українка, V, 1956, 200); Омелько заходився казку баяти (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 528).

БАЛАКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех., про кого-що і без додатка. Те саме, що розмовляти. А мельник той був чоловік дуже понурий.. і балакати не любив (Марко Вовчок, I, 1955, 351); В хаті старі балакали про свої справи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 59); Посходилися люди, балакають (Лесь Мартович, Тв., 1954, 48); Без хвилювань, без мук з тобою я балакав (Максим Рильський, I, 1956, 26);

// [[перех.|перехідне дієслово|mark]] Говорити, казати. — Сьогодні Зінька така сумна була. Питала мене, чи правда, що ото балакають? (Андрій Головко, II, 1957, 136).

2. неперех., розм. Володіти мовою. Народ письменний страх, Бував у всяких школах, Один балакає на сотні язиках (Євген Гребінка, I, 1957, 75); Ось уже їй восьмий пішов, а вона ще й балакати не навчилась (Панас Мирний, I, 1954, 54).

Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 12 comments